сферичний

-а, -е.

1) Прикм. до сфера 1), 2). || Який має форму сфери; кулястий. Сферична лінза.

2) мат. Розташований на сфері (у 1 знач.). Сферичний трикутник. || Який займається вивченням геометричних фігур, розташованих на сфері.

••

Сфери́чна астроно́мія — розділ астрономії, в якому вивчаються положення та видимі рухи світил на небесній сфері.

Сфери́чна геоме́трія — геометрична дисципліна, що вивчає властивості фігур, які лежать на сфері.

Сфери́чна тригономе́трія — розділ математики, що вивчає залежність між сторонами і кутами сферичного трикутника.

Сфери́чний трику́тник — три точки сфери, що не лежать на одному великому колі, і три дуги великих кіл, довжини яких менші за довжину великого півкола, яка сполучає ці точки разом з внутрішніми точками.